ворона

КАЗКА «ВОРОНИНА ВЕЧЕРЯ»

Ворона вперше взялася варити вечерю.

Внесла велике відро води, всипала в воду вівсянку.

Варила-варила, вирішила виявити винахідливість: влила вершки, вкинула вчорашній вінегрет.

В відрі вирувало.

Ворона вертілася всюдибіч: витягла високоякісну вермішель, відкрила вишневе варення, відщипнула вісімнадцять виноградин, відламала восьмушку ванілі.

Все вкинула, вимішала…

Вариво видалось вельми вегетаріанським.

Ворона вирішила вкрасти вирізку.

Вигасила вогонь, вирушила в “Велес”.

Відважно влетіла всередину.

Всі відвідувачки “Велеса”, вгледівши ворону, влаштували вереск.

Виручили випадкові військові: взялись виганяти вертихвістку віниками.

Втікаючи, ворона втрапила в віддалений від виходу відділ.

Вгледіла “Віскас”.

Вхопила. Вправно вилетіла.

Вдома відновила вогонь, вкинула в відро віднайдені вишкварки, вкрадений “Віскас”.
– Все, вистачить, – вимовила вголос.

Вдоволена вмостилась відпочивати.

Влетів ворон.
– Вау! Вечеря! Вельми вдячний! – вигукнув.

– Втомився, вельмишановний? Виголодився? Всідайся! – відповіла.

Ворона впевнено влила вариво в ваганки*, – виглядало вдало.

Ворон взявся видзьобувати.

Враз – випрямився, витріщився!

Ворона викрикнула:
– Вдавився?! Викликати ветеринара?!

– Води, – вимовив втишено ворон, випльовуючи вариво.

Випив воду, відкашлявся.
– Відпустило… – видихнула ворона.

Вона відвернулась. Ворон вмить вилив вариво в відкрите вікно.
– Виїв все! – виголосив, віддаючи вороні випорожнені ваганки.

– Вечеря вдалась? – взялась вона випитувати.

Ворон вирішив відбрехатися (вважатиме вередою, втратяться взаємини).

Вдавано ввічливо вимовив:
– Вдалась… Вражений…

Ворона вийшла вимити ваганки .

Вдивляючись в відро відверто відразливого варива, ворон важко видихнув:
– Вмру…

Вернувшись, ворона весело відрапортувала:
– В вівторок варитиму вареники, випікатиму ватрушки!

Ворон випив валер’янки…

Автор: СВІТЛАНА ЛУКАШОВА

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 10 українських книжок, які варто купити для дитини