Чудові вірші про Карпати Марії Яновської
Наш сайт loveukraine.com.ua підготував підібрку гарних віршів про гори та карпатські водоспади. Авторка поезії – Марія Яновська. Поетеса народилася та мешкає в селищі Ланчин на Івано-Франківщині. Свої вірші Марія Яновська пише з дитинства.
На полонині
Раненько завтра по гриби підемо,
У гори, в наші рідні гори сині.
Я так давно була на полонині!
Раненько завтра по гриби підемо.
Підемо вздовж потоку, по стежині.
Хмільні, медові, запашні отави…
Сплету віночком полонинські трави.
Підемо вздовж потоку, по стежині.
Гаряче сонце, синьооке небо,
Піднімемось з тобою ген за хмари,
Там вівчарі пасуть овець отари.
Гаряче сонце, синьооке небо.
Горить яскраво полонинська ватра,
І зріє будз і бринза в бербениці,
Зірвемо спілі, запашні суниці.
Горить яскраво полонинська ватра.
Чорниці сині килимом встелені,
В мохах ростуть гриби поміж смереки…
Високо в горах наших, так далеко,
Чорниці сині килимом встелені.
Підемо вдвох у гори, у Карпати,
Туди, де небо землю обнімає,
Орел над полониною літає,
Підемо вдвох у гори, у Карпати.
До Рахова
До Рахова поїде потяг, в гори,
Тунелі пройде, кам’яні мости,
Що через Прут… Пейзажі неозорі.
Яка краса, очей не відвести!
Стоять смереки гордою стіною,
В Яремчі скелі, як міцні форти.
Прадавні, оповиті таїною…
Дерева молоді, яким рости.
Минули Камінь Довбуша, тунелі…
Там охорона! Мигають вогні…
Привітні дальше бачимо оселі,
Гуцульські: дерев’яні, цегляні…
То Микуличин, а за ним Татарів.
За горами сховався Буковель.
Дорога на Ворохту повертає,
Де у ставках вирощують форель.
Трамплін високий дуже добре видно,
Підйомники… Продовжуємо путь
На Закарпаття, там — відмінні вина,
Рододендрони в горах десь цвітуть.
В Квасах — чудові мінеральні води.
Тож на зупинці — всі до джерела.
Дари цілющі матері-природи!
Стежина до водички повела.
Видніються пейзажі пречудові,
А місто Рахів — це Європи центр.
Угорську і румунську вчуєш мову,
Не забуваймо рідну ні на цент.
Посеред міста пробігає річка.
Бурхливі води повені несуть.
Та це проблема давня, споконвічна.
Любов до гір Карпатських — щастя суть.
Водоспад Пробій
Карпат курортних тут гаряче серце,
Ці гори осяває зорепад.
У мальовничому, гуцульському Яремчі,
На річці Прут — каскадний водоспад.
Вода біжить між скель міцних, стрімчастих,
Тому назвали водоспад Пробій.
Каміння гостре і слизьке, мов пастка.
Тож близько до води іти не смій.
Краса незвична — струмені у чаші,
Що сильна повінь вибила колись.
В дитинстві тут знімались фото наші…
Ген-ген смереки вгору потяглись.
Ці скелі енергетику ввібрали
Пісень: “Червона рута”, “Водограй”.
Звучить мелодія і лине Прутом далі
Про наш Карпатський, серцю милий, край.
Чи ви були колись у горах?
Чи мандрували ви колись у горах,
Де б’ють громи, злітають блискавиці,
Ховається за хмари Чорногора,
Дзвенять потоки, запах моху, глиці.
Там пахне ялівець, рододендрони,
Цвіт арніки, мов сонце, в полонині.
Смереки і дуби, як охорона…
Чи ви колись були в Карпатах синіх?
Між скель гірська ріка біжить змією,
Вгорі на чатах — непролазні дебрі.
Орли злітають гордо над землею.
В лісах предвічних водяться ведмеді.
Спивають гори молоко туманів,
Йде спраглий олень вранці до потоку.
Чи ви ходили в гори на світанні,
Рюкзак узявши, мрію і неспокій?
Над горами синіми впала імла
Над горами синіми впала імла,
Січе дрібен дощ від учора.
Сховалися люди, сховалась бджола,
Настирливі краплі прозорі!
Зігрітися хочу. Шукаю тепла.
Дрова тріскотять у каміні.
Радію, що все-таки вихід знайшла.
Жарини вогню — не проміння.
Похмурій погоді не раді усі.
Дощ вишні зриває, малину.
Ми босі ловили в долоні дощі,
Колись, як були ще малими.
Над горами синіми дощик шумить,
Наш Прут несе води бурхливо.
Як вигляне сонце — бджола забринить,
А я усміхнуся щасливо.
Де Прут біжить
Де Прут біжить між берегів,
Смереки предковічні,
Там край мій з прадідів-дідів,
Усі стежки магічні.
Вони вертають нас завжди.
— Додому! — звуть. — Додому!
Приїдь! Всі справи відклади,
Забудь про далеч, втому.
Зайди у дім, вклонись батькам,
Що так тебе чекають,
І подаруй тепло рукам,
Спрацьованим до краю.
Віддай уклін землі святій,
Де дідова могила.
Початок шляху у житті —
Там, де тебе зростили.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Багатство української мови: прочитайте оповідання, в якому всі слова починаються на літеру “П”