Дивень: чому весільний хлібець має таку назву і хто мав право його випікати
Дивень – обрядовий хліб, який могли готувати лише благочестиві жінки-господині.
Це весільний хлібець у вигляді товстого кільця. Дивень аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві.
Як виглядає дивень
Хлібець виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини.
Дивень схожий на великий бублик. Через отвір дивня молода дивилася на молодого, звідки й походитить назва смаколика. У деяких регіонах молода мусила через дивень тикати дулі молодому. Старожили кажуть, що так жінка показувала свій норов і непокору – мовляв, подружнє життя нелегке, але цікаве.
Не хліб, а патички
У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки. Обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком.
Традиція випікання
Дивень, як і весільний калач, пече лише заміжня щаслива жінка. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в життя молодих. Якщо дивень вдасться пишним – молоді житимуть щасливо.
Садовлячи хлібець у піч, приспівували:
Світи, жар, у печі ясно,
Печись, дивеню, красно.
Гостям – на велике диво,
Молодим – на щастя,
На долю, на свою родину.
Печись, дивеню, не схились, не пригори,
Молодим серця та й не зсуши!
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Рецепт «секретної» паски від легендарної української кулінарки Дарії Цвек