Дивень

Дивень – обрядовий хліб, який могли готувати лише благочестиві жінки-господині.

Це весільний хлібець у вигляді товстого кільця. Дивень аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві.

Як виглядає дивень

Хлібець виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини.

Дивень схожий на великий бублик. Через отвір дивня молода дивилася на молодого, звідки й походитить назва смаколика. У деяких регіонах молода мусила через дивень тикати дулі молодому. Старожили кажуть, що так жінка показувала свій норов і непокору – мовляв, подружнє життя нелегке, але цікаве.

Не хліб, а патички

У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки. Обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком.

дивень

Традиція випікання

Дивень, як і весільний калач, пече лише заміжня щаслива жінка. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в життя молодих. Якщо дивень вдасться пишним – молоді житимуть щасливо.

Садовлячи хлібець у піч, приспівували:

Світи, жар, у печі ясно,

Печись, дивеню, красно.

Гостям – на велике диво,

Молодим – на щастя,

На долю, на свою родину.

Печись, дивеню, не схились, не пригори,

Молодим серця та й не зсуши!

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Рецепт «секретної» паски від легендарної української кулінарки Дарії Цвек