Фото: унікальні гуцульські ікони на склі

Опубліковано 11.11.2021

loveukraine

Дивитися

Гуцульські ікони на склі – барвисті, веселі, самобутні – унікальне явище української традиційної культури.

На сайті kovcheh.ua ви можете ознайомитись з однією із найбагатших колекцій гуцульських скляних шедеврів. Цю колекцію роками збирав відомий львівський художник, іконописець, колекціонер Остап Лозинський:

“У дитинстві над моїм ліжком висіло кілька ікон – святих Миколая, Юрія і Варвари. Це ікони, до яких я молився, на які постійно дивився. Пам’ятаю, як на початку 90-х зникало світло, я запалював свічку і її мерехтіння відбивалося на тому нерівному склі. Це були неймовірні відчуття. Ікони водномить мінялися. Я з ними ріс.

Коли кажу слово «ікона», то у свідомості виникає образ не класичної візантійської фрески Феофана Грека і не класичної української авторства галицького іконописця Івана Рутковича. Першим ділом зринає асоціація з іконами на склі в автентичних гуцульських рамках. На це моє захоплення вплинув фільм Сергій Параджанова «Тіні забутих предків».

У мене зовсім інша історія, ніж у тих збирачів, які почали формувати свої колекції у 50-90-х роках минулого століття. Вони ходили по селах. Діставали усе на місці – або за дешево, або задурно. В той час ці речі не цінували взагалі. З дитинства пам’ятаю, як ми з татом часто йшли в походи-експедиції. Уперше батько (Тарас Лозинський, колекціонер і художник, засновник Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при Науковому товаристві ім. Тараса Шевченка) взяв мене з собою в Карпати, коли я мав чотири роки.

Коли я вже сам почав свідомо збирати, то потрапив у зовсім іншу ситуацію. Не знайшов жодної ікони in situ, тобто на її оригінальному місці. Звісно, купував багато ікон у Косові, в Космачі, в інших місцях, але в перекупників, не з перших рук. Це свого роду інтелектуальна пригода: шукати, розуміти, що шукаєш, нащо, і врешті це віднайти”.