рогоз

Ярослав Ілярович Ремінецький – відомий український майстер, який створив реалістичні та деталізовані сценки сільського життя.

Майже півсотні його рукотворів зберігаються у фондах Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Без інструментів!

Родом зі знаменитого центру рогозоплетіння, села Ішків на Тернопільщині, він успадкував майстерність виготовлення традиційної форми кошиків, зумів розвинути особливий жанр дрібної пластики, що нагадує народні керамічні іграшки. Уявіть – цю красу народний майстер творив за допомогою лише ножиць та рук!

рогоз

Навички, ремісничу майстерність автору передали прадід, дід, батько, які плели кошики і кобельці. У 1973 році майстер уперше виплів до дня народження сина «Гуцулика» і з цього часу, удосконалюючи техніку, почав виготовляти сувеніри. Переважну більшість композицій автор виготовив на початку 1980-х рр. Найбільшим його захопленням стали сувеніри та іграшки – у цій царині Ярослав Ілярович був новатором.

рогоз

Звідки черпав ідеї

За сюжетами та образами своїх героїв автор звертався до літературних, історичних творів і просто народних сюжетів та образів. У своїх фактурних, об’ємних композиціях автор показує просте сільське життя, майстрів народних промислів за роботою: «На пасіці», «Коваль», «Конопельки терла», «За кужелем», народну архітектуру: «Оборіг», «Наша хата», сільських музикантів, рибалок тощо.

рогоз

Поради від майстра

Ділимося з вами професійними порадами Ярослава Іляровича:

  • В Україні поширений широко- та вузьколистий рогіз. Майстер розповідав, що колись його дідо плів вироби лише з вузьколистої рогози. Сам же він використовував вузьколистий на основу чи підставку, а широколистий на плетіння технікою «в кукурузку».
  • Рогозу варто заготовляти влітку (липень-серпень) на стоячих болотах, в заводях. Сохне рослина 2-3 тижні в тіні, після чого можна починати плести. Перед плетінням рогіз треба намочити, щоб він став м’яким.
  • Збирати його можна чимало, оскільки зв’язані у снопи стебла можуть зберігатися протягом кількох років. Щоправда, варто стежити за станом рогозу, адже через солодкий смак його полюбляють шкідники.
  • Рогіз – багаторічна трав’яниста болотяна або прибережна рослина, яку дуже часто плутають з очеретом. Відрізнити його можна за міцним високим стеблом, на кінці якого є тугий бурий довгий качан, який в народі звуть «свічкою».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Винахідлива карпатська бабця «зшила» музей і заманює туди туристів-іноземців

Інформація – Надія Лесняк, фото – Руслан Сірий.

Адреса музею: м. Львів; вул. Чернеча Гора, 1