Хрещатий барвінок – рослина, яка супроводжувала наших предків від колиски до могили

Опубліковано 18.06.2021

loveukraine

Знати

У народі барвінок називають хрещатим, бо квітка його має вигляд хреста.

З давніх давен цій весняній рослині наші предки приписували особливу життєствердну силу. Бо листя барвінку відрізняється якоюсь міцністю і живучістю, вони виглядає свіжим навіть під снігом. Люди визнали його символом життєвої стійкості й перенесли з лісу у свої сади й парки. А ще вони цінують рослину як символ пам’яті і любові до тих, хто вже не з ними, і нерідко садять на кладовищах.

Що символізує барвінок

За народними уявленнями рослина символізує трійцю:

дитинство, зрілий вік, старість;
батька, матір, дитя;
весну, літо, осінь;
вічне нев’януче кохання, нестаріюче життя, пам’ять.

За легендою, колись барвінок поскаржився на свою долю богині квітів. Мовляв, цвіте він одночасно з фіалкою, але поряд з тією на нього не звертають уваги. Флора погодилася і подарувала барвінку квіти більші, а життя довше, ніж у фіалки.

Ритуальне значення

Барвінок здавна був дуже важливою рослиною для українців. Він супроводжував наших пращурів протягом усього життя . У барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими й вродливими. Барвінком прикрашали коси дівчата, його вплітали у шлюбні вінки, садили на могилах.

Він ріс біля криниці і, здавалося, був завжди до послуг людині: «народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим, нареченим — до весільних свічок, щоб любов була нев’янучою, до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця — як символ вічного буття». Напередодні весілля відбувався справжній барвінковий ритуал — його збирали, співаючи традиційні обрядові пісні ладканки («До барвінку», «До вінка», «Війся, барвінку»).

Під час весняних свят і літніх ігор на Івана Купала дівчата прикрашали себе вінками з барвінку. У багатьох місцевостях і зараз листя барвінку кладуть на коровай і прикрашають ним приміщення, де відбувається весілля.