весна

Квітень квітує! Це перша думка, яка виникає при згадці про другий весняний місяць.

Але активно вживатися за назва почала лише у ХХ столітті. Хоча слово «квітень», на думку етнографів і мовознавців, з’явилося вперше ще в книжках у XVI столітті. Тож як раніше українці називали середину весни?

Старі назви квітня

Сучасна назва місяця в Україні прижилася не одразу. Адже в давньоруський час його називали «цвєтєнь», а згодом «апріль». «Апріль» – від латинскього «апріліс», чи ще давнішого – «апрілюм», тобто «сонячний».

І якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з’являються перші весняні квіточки.

У різних регіонах України для означення місяця користувалися численнимим діалектами.

  • У західних областях в активному вжиткові був «квітень».
  • На Поліссі (до речі, ця назва деінде збереглася й до сьогодні) – «краснець».
  • Зустрічаються й інші – «лукавець» (на ознаку примхливої погоди), «снігогін», «водолій» тощо.

Одначе найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь». Подібні паралелі є і в інших слов’янських народів: у болгар – «цветник», чехів і словаків – «кветень», поляків – «квецень», сербохорватів – «цвьотань». У білоруській мові закріпилася назва «красавік».

лелеки

Цвітень, красенець, водолій

Ці та інші варіанти пов’язані з полудневим місяцем весни. Але в народі є ще одна не менш цікава назва – «лелечник». Недарма кажуть: «Прилетів лелека – весну приніс здалека».

І хоч цього річ весна трохи забарилася, квітень – це повноправний господар цієї пори року. У квітні все навколо зеленіє, на полях і узліссях з’являється молода травичка, появляються перші тендітні квіти, дерева «одягають» зелений «одяг».

Цікаві народні прикмети

В Україні існувало чимало прикмет, пов’язаних із першими весняними квітами, в очікуванні яких промовляли: «Дай, Боже, діждати сон-траву топтати».

Ознакою швидкого весілля була знайдена квітка первоцвіту, а пролісок дівчата клали у миску з водою й умивалися «на красу».

квіти

Народні прикмети, приказки про квітень

  • Квітень з водою — травень з травою.
  • Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
  • Квітневий сніг такий, як жіночий плач.
  • Якщо квітень робить галас, буде зерна і сіна повний запас.
  • Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
  • Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
  • У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.
  • Якщо дуб раніше від ясеня розпуститься – на сухе літо.
  • Появиться сокорух у клена та інших дерев – настане тепла погода.
  • У квітн туман стелеться по воді – на ясну погоду, піднімається вгору – на негоду.
  • Якщо квітневий дощ починається з великих краплин, то ненадовго.
  • Ластівки почали лаштувати гнізда – прийшло стійке тепло.
  • В який бік лягає тварина спиною, звідти повіє вітер.
  • Як прилетять весняні пташки, то холодів великих уже не буває.
  • Якщо у квітні летить багато павутиння, то літо буде сухим і спекотним.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Багатство української мови: 150 синонімів до слова “говорити”