Меджибізька фортеця

Меджибізька фортеця була закладена ще у 13 столітті як дерев’яне укріплення з глиняним насипом. Вона повинна була служити захистом від нападу монголо-татар.

Історія заснування

Фортеця розташована між річкою Буг та притокою Бужок. Звідси і пішла назва фортеці. На протязі багатьох століть замок переходив у власність багатьох магнатів і князів, підтримував зв’язки зі Львовом, Києвом, Польщею. Меджибіж був торговим та виробничим центром.

Протягом багатьох віків фортецею володіли поляки, турки, козаки, що відповідно відображалось на архітектурі споруд. Великі зміни у відбудову фортеці вніс Адам Чарторийський. Він збудував декоративну стінку, змінив розміри вікон, замінив димові труби, які облицював керамікою, розбив квітник зі скульптурами, побудував величезну бібліотеку.

У 1831 році майно князів Чарторийських конфіскувала Російська імперія. Фортеця стала місцем зборів війська. Російська імперія побудувала три церкви, синагогу, вулиці вимостила бруківкою. Імператриця Олександра опікувалась реконструкцією фортеці.

Споруди перебудували в неоготичному та романтичному стилі, а стіни відштукатурили вапняним розчином та прикрасили зубчатими парапетами. Стіни відображались у водах Бугу та Бужка і здавалось ніби то білий птах розпластав свої крила. За це фортецю стали називать «Білий Лебідь».

Меджибізька фортеця

Що подивитися

Потрапити на територію замку можна через масивні дерев’яні ворота по виїзному мосту. Товщина муру сягає 4 метра, висота в деяких місцях досягає 17 метрів. Територія двору сягає 130 квадратних метрів. У центрі замку велично зустрічає відвідувачів церква Святого Миколая, яка збудована майже 500 років тому і радує наше око в стилі барокко.

Проходячи далі, ми натикаємось на двохповерховий Дворцовий комплекс. Це було місце відпочинку імператриць та княгинь. У приміщеннях збереглись каміни, фігурні декоративні стіни. На території фортеці величаво піднімаються 3 оборонні вежі з чотириметровими стінами. Це Офіцерська вежа. Вона вирізняється готичними вікнами. В часи Російської імперії в ній проходили офіцерські збори.

Лицарська вежа є в наш час оглядовим майданчиком. Вона пятигранна і притягує погляд відвідувачів кокетливим флюгером. Північна вежа хизується своїми рідкісними ромбовидними ставнями. Відвідувачі замку мають змогу познайомитись з експонатами музеїв. Це музей Голодомору та Історичний, в якому розміщені експонати часів Київської Русі, старовинні ікони, предмети побуту
минулих століть. Північно-західний корпус музею має 6 залів, де можна постійно оглянути такі експозиції, як «Український традиційний одяг подолян в обрядах та звичаях», «Творчість українських художників та скульпторів другої половини ХХ століття».

У музеї проходять освітні та просвітницькі заходи. Відвідувачі фортеці при бажанні можуть стати свідками археологічних розкопок. Кажуть, що до цього часу в Меджибожі знаходять древні монети.

На території фортеці величаво красуються руїни польського костелу. Захоплення викличе подорож по підземеллю, яке розміщене майже під усією фортецею.

Цікаві заходи

В наш час на території фортеці щороку проводяться лицарські бої, фестиваль «Стародавний Меджибіж». Тут можна зустріти сурових князів та середньовічних красунь, лісових мавок. Місцеві ремісники( ковалі, ткачі, гончарі)познайомлять зі своїми виробами, їх виготовленням. Під час перебування у фортеці можна спробувати сортові вина, характерну для різних часів їжу.

Бажаючі можуть отримати майстер-клас з метання ножів, а також відвідати лучний тир.

Захоплюючою є середньовічна фотозона, де можна сфотографуватись у лицарських обладунках на фоні Меджибізької фортеці або лицарського табору.