Саме цій дівчині Володимир Івасюк присвятив легендарну «Червону руту»

Опубліковано 11.07.2021

loveukraine

Пам’ятати

Дівчина, якій Івасюк присвятив пісню “Червона рута”, це його одногрупниця Марія Соколовська.

Серед колишніх студентів-медиків була лише одна людина, з якою Володимир був у найбільш теплих стосунках.

Момент знайомства

Сьогодні Марія Іванівна Марчук (дівоче прізвище Соколовська) живе у Чернівцях. Вона — лікар-терапевт. Матір двох синів і доньки, а тож ще щаслива бабуся. Та був у її житті момент, коли за нею упадав Володя Івасюк. Чарівна білявка Марійка Соколовська ( тоді їй не було й 17 років) відраразу після закінчення Коломийської середньої школи № 1 (знаменитої колись гімназії, у якій навчались Василь Стефаник, Роман Іваничук та інші видатні діячі української культури й історії) вступила до Чернівецького медичного інституту.

Старостою групи, у яку вона потрапила, був не хто інший, як Володимир Івасюк.

Марійка грала на скрипці й відразу стала учасницею оркестру народного ансамблю пісні й танцю «Трембіта». Серед скрипалів, звичайно, був і Володимир Івасюк. Невдовзі йому стає тісно в межах оркестру народної музики, то він організовує камерний оркестр. Часто репетиції оркестру доводиться проводити на квартирі у Івасюків по вулиці Богдана Хмельницького, 68, у Чернівцях.

Іноді, як згадувала сестра композитора Галина Івасюк-Криса, вони займалися у вхідній арці — тут була чудова акустика. Учасницею камерного оркестру, зрозуміло, стала і Марійка Соколовська.

Захисниця й муза

На заняттях вони сиділи поруч. Вона добре пам’ятає, як деякі викладачі могли піднімати Володю кожного заняття й при цьому говорили йому: «Ну що, Івасюк, ви вже визначилися, ким будете — лікарем чи композитором?» І Марійка давала Володі свої конспекти, коли він не встигав добре підготуватися до семінарів — їй було боляче, коли намагалися принизити Володю.

Одного разу під час занять (це було взимку) Володя підійшов до неї і показав їй вірш. Це був текст пісні, яка невдовзі стала знаменитою на весь світ — «Червоної рути». Потім Володимир написав спеціально для неї цей текст. І підписав: «Мусі від Володі».

Володя часто запрошував дівчину до себе в гості. Батьки гарно ставилися до неї. Потім вона стала дружиною молодого викладача інституту. І Володя привітав її. Листівку вона зберігає дотепер… Минали роки. У 1988 році батько Володі Михайло Івасюк подарував Марії Іванівні збірку пісень свого сина. І коли вона перегорнула кілька сторінок, побачила те, від чого може стиснутися серце, — пісню «Елегія для Марії».

— Я лише тоді зрозуміла всю глибину його почуттів до мене, — згадує Марія Соколовська (Марчук). — Із Володею ми були поруч увесь день: зранку — заняття, ввечері — репетиції. Уже пізніше мені розповіли, що Івасюк був закоханий у мене, але сам він ніколи не зізнавався. Мабуть, йому легше було про все сказати в піснях.

У творчості Івасюка жіночі імена згадуються всього двічі — в пісні «Аве, Маріє!» (така авторська назва) та «Елегії для Галі».