сіль

Маю гарний спогад із дитинства. По солі моя бабця пророкувала погоду. Точніше, дощ. І завжди безпомилково.

Бабця Люба показувала, що сіль ставала мокруватою та бралася грудочками, бо поглинала вологу з повітря. Цього я не спостерігаю вже багато років на прикладі солі з магазину. Чому?

Виробники використовують спеціальні речовини-агенти, які підтримують товарний вигляд різних порошкових продуктів. У сіль вводять алюміній, який не дозволяє їй склеюватися. Сіль завжди розсипна, гарно виглядає.

Чим небезпечна сіль із алюмінієм?

Це важкий метал, який роками накопичується в печінці, кітках. Із часом він провокує артрит, хронічні запалення, порушення процесів детоксикації. Вивести алюміній із організму дуже складно. А потрапляє він легко – алюміній у своєму складі має не лише сіль, а й риба фермерського походження. Тобто та, які не вирощують у штучних умовах, а не дикого вилову.

Моя порада

Сама роблю так і раджу вам. Я завжди купую гімалайську рожеву сіль. І самостійно її перемелюю до стану порошку. Згодиться блендер чи кавомолка. Ви побачите, що ця сіль легко склеюється, як тільки у приміщенні кухні стає вогко. Можливо, це не дуже зручно. Але безпечно для здоров’я. Із часом легко навчитися дозувати таку сіль. Зрештою, сама такою вона була багато років тому – у нашому дитинстві.

Чому я не раджу купувати просто кам’яну сіль та молоти? Бо вона була відбілена, а це також хімічне шкідливе оброблення. Дійсно безпечною може бути лише сіль, яка здобута в надрах землі. А це гімалайська. Морська сіль менш безпечна, проте також може бути альтернативою білою екстра-солі з магазину.

Будьте здорові! Не лінуйтеся дбати про себе.

 

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Смажені пиріжки: 3 рецепти з різними начинками