Що таке корочун: цікаво про різдвяний хліб
У кожному регіоні є свої різдвяні обряди. Один із них пов’язаний із традицією випікати святковий хліб.
Цей обряд характерний для Закарпаття, Покуття, Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини.
У гірських районах України переддень Різдва здавна називають Корочуном. Така назва сформувалася під впливом Угорщини. Окрім традиційної куті, тут обов’язковою стравою є святковий калач, який має також назву корочун (або ще крочун).
На Гуцульщині жінка, щоб спекти крочуна, одягалася в гуню (специфічний гуцульський одяг) і натягала рукавицю, бо «гола рука — це бідність, а корочун — символ достатку».
Цей обрядовий хліб вживали тільки після св. Василя (14 січня).
А на Закарпатті, аби спекти крочун, жінка виганяла усіх з будинку і замикалася. Окрім традиційного хлібця, ґаздиня готувала пісні деруни та “галамбець” (ковбаски, зроблені з кукурудзяної каші з підсмаженою цибулею). Лави і підлогу застеляли соломою.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чому ластівка прилетіла на Щедрий вечір? Роз’яснення тексту відомої щедрівки