сонце

Синонімічність рідної мови вражає. І як бачимо, наші пращурі також не обмежувалися лише одним словом.

Перший літній місяць в народі називають полудень, рум’янець, різноцвіть, сінокісник, перволіть, кресник, світозар, сонцекрес тощо. Всі ці назви червня підкреслюють природні явища, ознакою яких є буяння молодості людини, тварини та рослини.

Цікава комаха

Ще одна версія припускає, що червень походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха – кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. Червенська фарба цінувалася насамперед за соковитий колір і практичну якість, позаяк він не вигорав на сонці й не змивався водою. Цим барвником фарбували вовну, ткацькі вироби і навіть виготовляли жіночу пудру. Широке розповсюдження цього промислу, очевидно, сприяло офіційній назві місяця.

кошеніль

Дозрівання плодів

За іншою версією, місяць називається червень, бо у цьому місяці ягоди червоніють. Ще одна версія – найкрасивіший місяць року – все цвіте, яскраве, сочне, красиве, “червоне”. Звідси й назва “найкрасивішого” – “червоного” місяця – Червень.

Сліпаки, ґедзі та шашель

Українські народні назви всіх місяців споріднюються з природними ознаками. Ось чому червень ще називали «гедзнем», «кезднем», «бізднем» чи «безднем», позаяк під цю пору з’являються надокучливі ґедзі та сліпаки, котрі бунтують корів та коней.

Деінде його йменували й «червивим місяцем» — порою розвитку гусені й шашелю. Тому в червні селяни намагалися не заготовляти деревину для житла, бо «воно швидко псуватиметься».

млини

Юний місяць

В Україні також побутувала й назва іюнь, походження якої науковці пов’язують з іменем давньоримської богині Юнони — покровительки дівчат, шлюбів, сім’ї та породіль, богині успіху та перемоги. Та в українській мові цій назві відповідає слово – юність, юнак, юний, що характеризує молодість людини, тварини та рослини.

Народні прикмети на червень

  • Лист на дубі розвернеться – добре ловляться щуки.
  • Як цвіркун цвіркоче, а пугач кличе «пугу» – на гожу днину.
  • Бобри перед дощем працюють цілу ніч, а жаби вилазять на берег.
  • Якщо хрущі, літаючи, гудуть – на ясну, тиху і теплу погоду.
  • Комарі літають роєм – на погоду.
  • Комарі та мошки стовпом – на гарну погоду.
  • Багато комарів – врожай на ягоди, а мошки – на гриби.
  • На бурю сосна дзвенить, а дуб стогне.
  • Якщо відсиріло в покосах сіно – на дощ.
  • Якщо корови, йдучи на водопій, брикаються й фуркають – на негоду.
  • Павуки швидко снують павутину – на зміну погоди.
  • Ластівки ввечері літають високо – завтра буде ясна погода, а якщо низько – хмарно.
  • Горобці зранку купаються у пилюці – по обіді буде дощ.
  • Журавель танцює на потепління.
  • Кулик залишає болото і літає по полю – на ясну, теплу погоду.
  • У лісі часто чути спів дятла – на холод і негоду.
  • Коли листя клена починає «плакати», то через троє-четверо діб збереться на дощ.
  • Зацвіли калина, шипшина і суниці – скоро з’являться сироїжки.
  • Якщо сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи – на дощ і негоду.
  • Рясно зацвіла акація – на врожайний рік.
  • Поникли квітки картоплі – бути негоді.
  • Небо хмарне, а квіти жовтцю відкриті – дощу не буде.
  • Якщо вранці не розкрилися білі квіточки зірочника – в обід піде дощ.
  • Якщо листя папороті скручується донизу – перед ясною погодою, а випростується – на негоду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Багатство української мови: 150 синонімів до слова “говорити”