вареники з вишнями

Деякі дослідники вважають, що страва існувала ще в часи язичництва. Споживання вареників приписують трипільцям, вареники символізували в них місяць та плодючість.

А от офіційна історія вареників починається десь з ХІІІ століття (імовірно їх принесли на лезах своїх мечів татар-монгольські руйнівники).

Вареники ліпили із житнього, пшеничного, гречаного, ячмінного борошна. Начинка мала свої територіальні особливості:

  • начиняли картоплею, сиром, капустою, овеча бринза (у Карпатах),
  • пшоняною кашею або товченею квасолею (Полісся),
  • гречаною кашею із сиром (Волинь),
  • вареною квасолею, часом перетерта з калиною (Полтавщина).
  • типовими для всіх областей України, є вареники з вишнями й з сиром.

вареники

Пісні начинки

З пісних начинок поширеною була урда («гурда», «вурда»), яку готували таким чином: трохи підсмажене конопляне (рідше лляне) насіння товкли й розтирали у макітрі, заливали окропом, розмішували, проціджували і ставили на вогонь.

Жовтувату піну, яка утворилася при кипінні, знімали і використовували як начинку.

Замість насіння часто брали макуху (залишки після вичавленої олії з насіння).

Для вареників «з піском»начинкою служило підсмажене на салі до золотавого кольору борошно.

Начинка могла бути із самого борошна, і ці вареники за своєю начинкою називалися – «пирхуни». Бувало і так, що цього вареника давали хлопцеві, який з’ївши його, цілий рік кликався – пирхуном. Але незвичною начинкою залишаються начинка з папороті.

вареники

Що символізують вареники

При приготуванні тіста брали холодну воду, аби тісто менше всихало і легше склеювалося. Вважалося, що процес замішування тіста, був символом процесу творення всесвіту, його структури, тому саме жінка цей всесвіт творила, як мати та прародителька людського роду.

Вареники мають також важливе фольклорне та навіть магічне значення. Наші пращури вкладали у цю страву великий символізм. Формою вареник нагадує молодий місяць, тому страву використовували у якості жертовного підношення. Процес замішування тіста при цьому ототожнювали із зародженням всесвіту, а начинка символізувала продовження роду.

Вареники були обов’язковою стравою під час важливих подій. Наприклад, дівчата несли вареники породіллі. Також цю страву їли, коли телилася корова, щоб теля було здоровим. Вареники їли під час жнив і вірили, що ця їжа має надати женцям наснаги та сил.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Авдіївська каша: справжній рецепт “гонорової” страви