Український Єрусалим: чому паломники з усієї України відвідують унікальне село

Опубліковано 19.03.2021

loveukraine

Мандрувати

Чи чули ви про мальовниче село на Львівщині, яке вважається святим місцем?

Звичайні туристи про нього не знають. Проте паломники відвідують регулярно.

Чим відоме село

Поблизу села Страдч розташована одна з головних українських греко-католицьких святинь – Страдецька печера. Вона є рукотворною і віддавна служила обителлю ченців, а з її виникненням пов’язано чимало легенд. Сьогодні до Страдецької печери прибувають паломники з усієї України, щоб помолитися чудотворній іконі Страдецької Божої Матері Нерушимої Стіни. На згадку про відвідини прочани беруть із собою печерний пісок, який зберігають як реліквію.

Історія Страдецької печери

Печерний монастир у Страдчі виник в XI столітті, коли тут оселилися ченці із Києва. Як розповідають легенди, жителі довколишніх селищ ховалися в цих печерах під час монголо-татарської навали. Одну з печер, у якій переховувалося найбільше селян, татари знайшли і підпалили. Усі люди, які були всередині, загинули. Ченці почали молитися про спасіння душ невинно загиблих і порятунок решти селян, які ховалися в інших печерах.

Їхні молитви було почуто: у монастирі явилася Божа Матір і закрила вхід до печери своєю ризою, наче стіною, зі словами: «Не руш! Стіна!».

Відтоді Страдецькі печери стали місцем паломництва, а у 15 столітті тут заснували Страдецьку Печерську лавру. Її головною святинею стала ікона Страдецької Божої Матері Нерушимої Стіни, назва якої, вочевидь, пов’язана із легендарним об’явленням і порятунком.

На жаль, до наших днів збереглася лише копія цієї ікони. У 1930-тих роках у печері провели археологічні дослідження, по закінченні яких у ній відновили церкву Матері Божої Нерушимої Стіни.

Що можна побачити

Страдецька печера – рукотворний довгий підземний коридор заввишки 2 метри та загальною протяжністю близько 270 метрів. Вона має кілька відгалужень, у яких видовбано ніші – колишні чернечі келії.

Також тут є невелика печерна церква з іконами, кам’яним престолом та розп’яттям. Відвідувачів зазвичай пускають не далі, ніж до цього кам’яного храму, оскільки протиснутися у ходи дуже складно. Хоча тут можна почути перекази про те, що Страдецька печера є значно глибшою і довгим проходом з’єднує це святе місце аж із Києво-Печерською лаврою.

Спускатися у печеру краще із ліхтариком або іншим освітлювальним приладом, щоб добре усе розгледіти. Після відвідин можна прогулятися мальовничим ландшафтним парком, що поруч, та пройтися стаціями хресної дороги, освяченої ще 1936 року Папою Римським.