Як правильно: звертатися до батьків на «Ви» чи на «Ти»?

Опубліковано 25.03.2021

loveukraine

Знати

Колись українська традиція шанування батьків передбачала лише одну форму звертання – на «Ви».

Проте сьогодні спілкування в родинах змінилося. Нормою стало звертатися на «Ти» не лише до батька й матері, але й до дідуся та бабусі, тітки чи дядька. Чи варто звикати до такої тенденції?

Чи дійсно прояв неповаги?

Людей старшого покоління хвилює це питання. Мовляв, що це за панібратство з батьками. Натомість молодші за віком кажуть, що займенник «Ви» їх віддаляє ставить бар’єр між двома найріднішими, найближчими людьми. А коли на «Ти», то стосунки простіші і нема суворої сімейної субординації. На що їм заперечують прихильники традиційного виховання.

Зрозуміло, що звертання до батьків на «Ти» чи на «Ви» жодним чином не є мірилом поваги, любові, близькості. Однак цікаво, а що думають щодо вживання звертання «Ти» чи «Ви» священики?

Думка церкви

Свою думку з цього приводу висловив священик Володимир Жарський, настоятель церкви Вознесіння Господнього УПАЦ в м. Сокаль:

«В десяти заповідях Божих міститься норматив відносин між людиною і Богом – у перших трьох; у решті семи – між людиною і ближнім. Зокрема, у четвертій сказано: «Шануй батька й матір твоїх, щоб тобі добре було і щоб довго ти прожив на землі». Вона є перша з семи, що стосуються нормативу відносин між людьми. Ці сім заповідей плекають у кожному з нас любов до ближнього. І початком любові до ближніх є саме ця – четверта заповідь. Адже почуття любові кожна людина плекає в собі ще з лона матері своєї. І хоча джерелом любові є Господь, Бог наш, – дитина вчиться тієї любові через посередництво своїх батьків, які, на той час, заміняють для неї Бога, правдиве джерело любові. Ми ж, як діти, зобов`язані цією заповіддю віддавати батькам належну їм шану і повагу, послух і любов, за їхню співдію з Творцем у творенні життя. І звертатися до батьків з великою приємністю і з повагою і тільки на «Ви», і не інакше. Це золоте правило.

Під час служби в армії мені довелося побачити, як живуть мусульмани, спілкуватися з ними. Хотів би зазначити, що вони з надзвичайною повагою та пошаною ставляться до батьків. Ті для них святе. З пошаною вони ставляться й до старших за віком людей. Вони не розпочинають обід без батька. І коли він став з-за столу, всі мають встати також. Їхні родини багатодітні. Молодші діти слухають старших за віком своїх братів і ті можуть їм давати роботу. Це є повага до старших. У Святому письмі сказано: шануй старця, його сивину та мудрість. Це є святий обов’язок».

Особистий прояв

У цьому питанні психологи акцентують увагу на тому, що у виборі звертання «Ви» чи «Ти» до рідних людей кожен вирішує, керуючись власним пережитим досвідом спілкування в сім’ї. Швидше за все, мама вибере звертання «Ти» – якщо вона до своїх батьків на «Ти», або до своїх батьків на «Ви», якщо відчуває щодо них дистанцію і хотіла б цього уникнути з власними дітьми.

А як на мене – це питання вибору кожної мами та дитини, бо головне, щоб у родині між дітьми та батьками була любов, довіра, повага, теплота та душевність у стосунках. Повага до батьків буде в дитини залежно від того, як ми її виховаємо, які принципи вкладемо в серце, а не від зовнішніх проявів – «Ти», «Ви»… Головне, щоб ці слова були сказані з любов’ю та пошаною.